Методична робота

                       Мистецтво педагогічної майстерності.

Глибокі перетворення, які відбуваються в системі освіти, зумовлюють необхідність удосконалення навчання. Головним завданням вчителя є повернення до особистості дитини, до її індивідуальності, створення умов для розвитку і максимальної реалізації її нахилів і здібностей тепер і в майбутньому.

Доречною та мудрою є порада В.О.Сухомлинського про те, що в центрі уваги учителя на уроці мас бути не тільки предмет викладання , але й учні: їхні сприймання, мислення, увага, активність розумової діяльності. Тому на кожному уроці учневі треба більше довіряти, його слід більше поважати як особистість

Викликати інтерес, бажання вчитися, розвивати мислення, активізувати роботу думки має на меті кожний учитель, ідучи на урок. У сучасних умовах від учителя вимагається велика майстерність, щоб підтримати стійкий інтерес до навчання. А досягнути цього можна, якщо вчитель іде на урок не лише зі знаннями навчального матеріалу, методів і прийомів навчання, набором задач і вмінням їх майстерно розв'язувати, але і із різноманітними та цікавими способами організації праці учнів.

З цією метою поряд з традиційними уроками потрібно проводити нестандартні: урок-казка, урок-гра, розв'язування задач з казковими персонажами, розв'язування цікавих самостійних робіт у вигляді кросвордів, урок-семінар, урок-практикум. Під час таких уроків в учнів виховується працездатність, почуття відповідальності за успіхи в навчанні як усього колективу, так і свої особисті, часто спонукають учнів замислитися, які прогалини є в їх знаннях та як їх ліквідувати. Адже нетрадиційний урок - це творча самореалізація учителя, вияв його індивідуальності, а для учня - це свято серед традиційних буднів.

Сучасний процес навчання мусить будуватися на таких принципах: навчити вчитися; навчити застосовувати набуті знання; навчити жити в сучасному суспільстві

Здійснення цих принципів можливе при застосуванні інноваційних педтехнологій, технологій інтерактивного навчання. Саме вони дають учневі право мати власну думку, створюють умови для розвитку дитини, міркувань, досліджень.

Успіх навчання дуже часто залежать від початку уроку, від емоційного настрою учня. Від того, як майстерно учитель побудував входження в урок буде залежати навчальна діяльність дітей. Тому можна почати його напівжартома, або у вигляді гри, можливо, постановки проблем, над розв'язанням якої учні працюватимуть весь урок. Наприклад:

1.            Спочатку ми помилуємося вашими глибоким знаннями під час опитування, потім потренуємо мозок - порозв'язуємо задачі, нарешті витягнемо зі схованки дещо цінне.

2.            "Знайди помилку." Розв'язуючи задачу, вчитель навмисне припускається помилки. Учні доводять правильність своїх тверджень і вказують на помилку вчителя. 
                                         

Важливим аспектом сучасного уроку є оцінювання вчителем навчальних досягнень учнів. Старі методи оцінювання механічно, певною кількістю балів, вказуючи на помилки та недоліки, повинні відійти у вічність. Сучасний учитель повинен цінувати кожний, навіть незначний крок учня в процесі засвоєння знань, незалежно від отриманого бала.

Це щире вираження вчителем почуттів викликає в учнів бажання до подальшого спілкування, до обговорення, розуміння, набуття знань і навичок. Цьому сприяє методика успіху:

 1. Я задоволена твоєю роботою на уроці.

 2.Нам сподобалась твоя думка.

          3.Молодець, ти правильно розв'язав І етап задачі, над другим давай попрацюємо разом.

        4.Ти думаєш так. Можливо хтось мас іншу думку?

Головною метою учителя має бути не прагнення дати учням якомога більше інформації, а турбота про глибину та якість набутих ними знань, умінь самостійно здобувати знання і застосовувати їх у житті. Урок повинен бути побудований так, щоб кожному учневі було цікаво. Тому учитель повинен уміти створювати ділову, творчу обстановку, вести діалог, дискусію.

Важко? Так. Та в цьому і полягає професіоналізм і майстерність сучасного педагога.

 Учитель математики Салівської ЗОШ І- ІІІ ступенів В.І.Соса.

Методика навчання математики                

Використання блок-схем та алгоритмів при вивченні математики

Соса Віра Іванівна,  учитель математики вищої кваліфікаційної категорії,  учитель-методист Салівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Кременчуцької районної ради

Анотація.

У статті акцентується увага на ролі та необхідності впровадження блок- схем та алгоритмів на уроках математики, наведено приклад застосування даної методики з власного досвіду роботи

Відомому американському мислителю Д.Дьюі належить твердження‚ що фундаментальна мета сучасної освіти полягає не в наданні учням інформації‚ а в тому‚ щоб розвивати в них критичний спосіб мислення. Саме такий тип мислення дає молоді найбільше можливості успішно розбудовувати своє життя в мінливому сучасному світі. Саме зараз серед невпинного потоку інформації дуже  важливо вміти вибрати головне‚ критично перевірити отриману інформацію й виробити власний план  її практичної реалізації

      Критичне мислення – це здатність людини чітко виділити проблему‚ яку необхідно розв’язати:  зважено‚ вдумливо розглянути різні‚ а іноді і протилежні підходи та розуміння проблеми з метою прийняття власного обґрунтованого рішення‚ уміння самостійно знайти‚ проаналізувати та

дати оцінку певній інформації‚ логічно побудувати свої думки‚ навести переконливі аргументи. Саме математика має великі можливості для розвитку критичного мислення. Формування в учнів прийомів розумової діяльності, вміння вчитися – це задача, яку необхідно розв’язувати на всіх етапах навчання, починаючи з раннього шкільного віку. Але особливої уваги в цьому плані потребують старшокласники, у яких мислення з емпіричного рівня переходить на теоретичний, і тому сильніше позначаються не тільки прогалини в знаннях, а й відсутність сформованих раціональних прийомів роботи. Шкільна практика свідчить, що неможливо в усіх школярів виховати добрі математичні здібності, але при спеціальній методиці навчання і розвитку мислення, певній системі роботи вчителя можливо полегшити засвоєння математики всім учням в класі і тим самим поліпшити якість знань та їхній математичний розвиток.  Для того щоб розв’язати задачу учень повинен уміти переходити від тексту до уявної ситуації, а від неї до запису розв’язку з допомогою математичних символів.

   Якщо учень правильно уявляє ситуацію описану в задачі, тобто вірно відображає структурні зв’язки між даними і шуканими, то вибір дії для учня дається легко. Діти які володіють вмінням критично мислити вибір дії виконують легко й швидко. Але таких дітей небагато. Для того щоб допомогти учням навчитися розв’язувати задачі вчителі використовують різні методики.

Я пропоную використовувати математичні моделі задач у вигляді схем та алгоритмів де відображаються структурні зв’язки між величинами ,показуються всі прості задачі з яких складається складена задача; підказується дія з допомогою якої можна знайти величину .   На мій погляд    алгоритмізація навчання дає великі можливості ефективного керування розумовою діяльністю учнів. В українському педагогічному словнику алгоритмізація навчання трактується, як використання в навчанні певної системи правил, яка веде до розв’язання задачі, та полягає в тому, що учнів навчають не лише розумінню суттєвих ознак і властивостей певних об’єктів, а й алгоритмів, за якими ці ознаки й властивості поєднуються з діями, які необхідні для розв’язування задач.

З метою чіткого розуміння різних співвідношень між  елементами задачі та встановлення взаємозв’язків  між ними можливі такі варіанти складання алгоритмів та блок-схем.

       Розв’язування   задач за допомогою рівнянь

Задача.

З ящика, де було Х яєць, узяли 7 штук, а решту розклали в коробки, по 30 яєць в кожну, і дістали 28 коробок. Скільки яєць було в ящику?

                                 Схема

х

7

х-7

30

28

                                              Алгоритм

Х

Х-7

30

.

28

Задача.

Фермерське господарство планувало провести посів зернових за 14 днів. Але перевиконуючи план,  вони засівали за один день на 30 га більше, ніж планувалося, і вже за 10 днів роботи їм залишалося засіяти лише 20 га. Скільки гектарів зернових потрібно було засіяти фермерському господарству?

                  Алгоритм розв’язування задачі:

Знайти  додатково

1. На скільки процентів було перевиконано норму за день?

(Відповідь заокругліть до десятих долів процента.)

2. На скільки процентів був виконаний план посіву за 10 днів роботи ?

Задачі на зміну кількості продукції                                                           

В одному овочесховищі було 440 т картоплі,а в другому – 408 т. З першого щодня вивозили по 60 т, а в друге щодня завозили по 48 т картоплі.

Через скільки днів в другому овочесховищі буде у 3 рази  більше картоплі, ніж у першому?

Знайти додатково:

1.На  скільки відсотків більше картоплі було у першому овочесховищі, ніж у другому?

2. На скільки відсотків більше картоплі стало в другому овочесховищі, ніж у першому, через два дні?

( Щоб зрозуміти суть моєї методики пропоную методичний посібник

« Використання блок-схем та алгоритмів при розв’язуванні задач» ,  який містить методичні рекомендації, які допоможуть навчити учнів розв’язувати  задачі, застосовуючи блок-схеми та алгоритми. )

Алгоритми використовую і при подачі нового матеріалу, як приклад пропоную використання розгалужених алгоритмів при вивчені теми «Скорочення дробів»   В час  розвитку ІКТ дані блок - схеми та алгоритми можна подавати створюючи презентації.

Використання блок-схем та алгоритмів для багатьох учнів є невидимим східцем, піднявшись на який, вони можуть рухатися далі. Адже аналіз задачі проводиться тоді, коли схема вже складена, і крім того, включає етапи пошуку шляхів розв’язку, що дає можливість самоконтролю, оскільки дитина завжди може порівняти дії, які виконуються з діями зафіксованими в блок-схемах. Використання даної методики дає можливість диференційованого підходу до розв’язувати задачі з використанням додаткових завдань, запропонованих після  алгоритмів, виражених за допомогою блок-схем .При цьому відбувається  формуванню таких прийомів розумової діяльності, як абстрагування, аналіз, синтез, а також розвиток математичного мислення.     Моделі, виконані засобами графічної мови, дозволяють піднятися на достатньо високий ступінь абстрактності: ніяких відносин, крім кількісних, дані блок-схеми не відображають, всі другорядні деталі випущені, вибір  дії відбувається лише виходячи з логіки змін, які відбуваються в задачі. Саме на побудову графічних моделей спираються при розв’язуванні задач автори розвивального навчання.

                                            ВИКОРИСТАНА  ЛІТЕРАТУРА

1.     http: ⁄⁄  osvita.ua.⁄ publishing ⁄ urok may_2015 ⁄

2.    І. Замкова. Запитання які « пробуджують» думку.-Ж..» «Відкритий урок: розробки‚ технології‚ досвід.» №2,2013.

3.   В.К.Савойленко. Система навчання математики в 5-6 класах -М. «Просвіта» , 1991.